Що таке шинування зубів?

Шинування зубів це метод сучасної стоматології, покликаний зберегти та уникнути випадіння зубів, скріплюючи їх між собою на деякий час. 

Застосовуючи шини, з’єднують навіть блоки зубів, з метою рівномірно розподілити навантаження під час жування. По суті, це вже шинування щелепи.

Таким чином, зміцнюють зуби, які вже піддалися хитанню. Відновлюють тканини, утримуючи їх у лунці на час, поки проводитимуть необхідне лікування зубів.

Шина дозволяє стоматологу з’єднати зубний блок. Таким чином, він рівномірно розподіляє щелепне навантаження. Це потрібно для зміцнення рухливих зубів, аби уникнути їх випадіння та відновити тканини.

Для чого потрібне шинування?

Шини на зуби потрібні, щоб пацієнт мав змогу повноцінно жувати, не хвилюючись, що втратить зуб, допоки лікує інфіковані тканини пародонту, внаслідок яких виникла патологія. Тож шинування зубів при пародонтиті – виправдана необхідність. 

Шина на зуби має відповідати медичним вимогам. А саме:

• Ефективно усувати прогресуючу рухливість зуба
• Не створювати дискомфорт, коли пацієнт їсть або розмовляє
• Зовнішній вигляд має відповідати естетичним вимогам
• Не пошкоджувати м’які та тверді тканини навколо себе
• Міцно фіксувати ушкоджені зуби

Для чого шинувати рухомі зуби?

Зазвичай, цей метод необхідний при пародонтиті. При середньому та тяжкому ступені цієї недуги виникає атрофія тканин кістки та оголюється зубний корінь. Ці симптоми – пов’язані між собою. Коли зуби атрофуються, стають рухливішими. Тож жувальне навантаження розподіляється – нерівномірно. Як наслідок, швидко скорочується щелепна кістка. Це й провокує надмірну рухливість, яка підвищує шанси втрати зубів. 

Якщо їх вчасно не лікувати – це призводить до випадіння, оскільки зв’язкові тканини у лунці стають слабкими, призводять до зміни жувального процесу, дикції, прикусу. Анатомічний овал обличчя змінюється  у гірший бік. Відбуваються порушення у роботі шлунково-кишкового тракту. Організм потерпає й від інших недуг. 

Коли потрібно шинувати зуби?

• При середній та важкій формах пародонтиту
• Наявності прогресуючої рухливості зубів
• Пародонтальні кишені – збільшуються
• Оголення коренів
• Навколо кореня відкладається все більша кількість твердого нальоту
• Змінюється кут нахилу, розташування, втрачаються деякі зуби
• Неправильному прикусі
• Порушенні дикції
• Переломах та інших травмах щелепи

Протипокази

Шинування – цілком безпечне. Утім, його нераціонально та неефективно робити у деяких випадках:

• Множинні дефекти у зубному ряді
• Рухомість надмірної кількості зубів
• Прогресування недуг порожнини рота

За наявності таких факторів, стоматолог має зважити всі “за” і “проти” та прийняти рішення щодо доцільності та пошуку альтернативи лікування.

Типи шинування

• Тимчасове. Використовують протягом 1-3 місяців у процесі лікувального періоду пародонтиту. За цей час стоматолог визначає прогноз щодо можливості подальшого функціонування зубного ряду при вираженій рухливості.   
• Тривале. Це – період у проміжку між тимчасовою та постійною шинами при досягненій ремісії, якщо отримані результати – під сумнівом.
• Постійне. У випадку запущеної або хронічної форм пародонтиту, при яких надмірно рухомі дентальні одиниці та прогресує кісткова атрофія щелепи. Шина втсановлюється на час, тривалістю більше року. 

Шинування буває як знімне, так і незнімне. Усе залежить від дефекту зубного ряду та розміщення його одиниць. 

Види шинування

• Скловолоконна нитка. Інноваційний метод, мета якого скріпити рухомі зуби з її допомогою. Після заливання композитним пломбувальним матеріалом, їй притаманна армуюча міцність, завдяки якій можна зафіксувати потрібні елементи
• Коронки. Металеві або металокерамічні конструкції застосовують у випадку суттєвих руйнувань, відрізняються надійністю та тривалим терміном служби
• Бюгельний протез. Підтримує зуби під час жування, скріплюючи їх з допомогою металевого каркасу і кріпленням у роті кламерами або гачками