Видалення ретинованого зуба

Це дуже розповсюджена патологія, яка виникає через ряд причин. Найбільш розповсюдженими є:

• спадкова схильність;
• раннє видалення молочних зубів;
• дефекти прикусу тощо.

Розрізняють декілька видів ретенції зубів:

• розташування під кутом вперед чи назад;
• горизонтальне розташування по відношенню до інших одиниць;
• розташування короткою частиною донизу.

Ретинований зуб мудрості діагностують коли відбувається його часткове прорізування – на яснах виникає частина його коронки, що супроводжується набряком та болем.

Видалення зубу мудрості не завжди є необхідністю. Але існують чіткі показання до проведення цієї операції:

• якщо на щелепі замало місця для цього зуба і він починає зсувати у бік сусідні зуби, порушуючи їх правильне фізіологічне положення;
• якщо зуб має складну переплетену кореневу систему чи діостопію (неправильне положення);
• ретенція – часткове чи повне непрорізування;
• перикоронаріт – запалення над’ясеневого капюшона. При цьому людина відчуває біль, порушується симетричність обличчя, підвищується температура, запалюються лімфатичні вузли.

Зуб мудрості – це рудимент, тому за наявності показань його можна видаляти без будь-яких ускладнень та побічних ефектів.

Операція з видалення ретинованого зуба мудрості включає наступні етапи:

• збір анамнезу та рентгенографія;
• введення анестезії (комп’ютерної STA чи седація);
• розріз ясен;
• видалення зубу;
• обробка рани антисептиками;
• зашивання рани.

У перші дні після операції можливий набряк та біль у прооперованій зоні, також можуть бути проблеми із відкриванням рота. Проте при дотриманні рекомендації лікаря пацієнти досить швидко відновлюються.

Після операції з видалення ретинованого зуба варто регулярно обробляти ротову порожнину антибактеріальними засобами, відмовитись на деякий час від твердої, гострої, кислої, холодної та гарячої їжі, проводити гігієну ротової порожнини дуже обережно. Детальні рекомендації видає лікар після проведення операції.