Амелобластома – причини, симптоми, діагностика

Амелобластома – доволі рідкісне явище. Таку назву має доброякісна пухлина, що виникає з одонтогенного епітелію. Вона уражає кістки щелепи й, попри доброякісне походження, поводиться доволі агресивно, оскільки провокує серйозну недугу. Як пацієнт, так і лікарі стикаються з суттєвими неприємностями.

Амелобластома нижньої щелепи

Амелобластома це пухлина, яка повільно росте, виникаючи з залишків зубної пластинки або емалевого органу. Підступність її у тому, що може рецидивувати у випадку не надто якісного лікування. 

Існує декілька типів амелобластоми. Кожна із них має свої особливості. 

• Фоликулярна. Для неї характерні острівці одонтогенного епітелію, що нагадують емалевий орган. Це – найрозповсюдженіший гістопатологічний варіант. На жаль, його відрізняє агресивна природа та значна частота рецидивів, незважаючи на лікування 

• Унікистозна. Це єдине кистозне ураження, яке, порівняно з фолікулярним типом, менш агресивне. Часто зустрічається серед пацієнтів молодого віку. За умови належного хірургічного лікування, відрізняється кращим прогнозом 

• Плексиформна. Володіє мережею епітеліальних тяжів. Це доволі рідкісний тип, що порівняно з фолікулярним, володіє сприятливим прогнозом

Акантоматозна. Її відрізняє пласкоклітинна метаплазія у ділянці епітеліальних острівців. Зустрічається доволі рідко. Трапляється, її помилково вважають пласкоклітинною карциномою.

Амелобластома причини

Причину виникнення цієї пухлини досі не визначили. Утім, її розвитку сприяють такі фактори, як генетика та навколишнє середовище. Вважають, що ця пухлина формується з залишків емалевого органу зубної пластини. Аномалії у їхніх структурах провокують новоутворення.

Амелобластома симптоми

Деякі з них настільки нетипові, що спричиняють неправильну діагностику. Серед найвідоміших:

• Проблеми з жуванням та ковтанням
• Асиметрія обличчя
• Набряк щелепи або усього обличчя
• Відчуття болю та дискомфорту у ділянці ураження

Як діагностують?

Щоб діагностувати амелобластому, самої лише клінічної оцінки лікаря – замало. Знадобляться також рентген і гістопатологічне дослідження. 

• Клінічна оцінка. Лікар збирає докладний анамнез та проводить фізікальне обстеження. 

• Рентген. Щоб оцінити стан пухлини та прийняти рішення стосовно хірургічного втручання, знадобиться рентген. У тому числі – панорамний. А також комп’ютерна та магнітно-резонансна томографії

• Гістопатологічне дослідження. Остаточний діагноз можливо встановити виключно на основі цього методу дослідження. Він полягає в аналізі тканей під мікроскопом, з метою виявити характерні особливості пухлини

Лікування

У цьому випадку знадобиться стоматологічна хірургія. Не обійтися без операції, оскільки пухлину необхідно усунути та попередити рецидив. Резекція полягає у видаленні амелобластоми разом із частиною здорової тканини у випадку однокистозної пухлини. Якщо ж вона агресивна або рецидивуюча – прибирають уражену кістку та навколишні тканини. 

Реконструкція

Щоб відновити функцію нижньої щелепи та естетичний вигляд, може знадобитися реконструктивна хірургія. Серед варіантів – кісткова пластика, зубні імпланти та інші методи для реконструювання цієї частини обличчя.

Профілактика 

Як запобігти виникненню амелобластоми? Чіткої відповіді на це запитання – немає. Утім, раннє виявлення і вчасне лікування – запорука успіху та вдала профілактика ускладнень. Щоб підловити пухлину на ранній стадії, знадобляться регулярні огляди дантиста.

Післяопераційний догляд

Неабияке значення для пацієнтів, прооперованих і пролікованих з приводу амелобластоми, має тривале спостереження лікаря. Важливо систематично проходити медичні огляди та робити рентген. Таким чином, вдасться уникнути рецидиву, а у випадку виникнення проблем – вчасно їх усунути.